зім’яти
Зім’я́ти, зімну́, зімне́ш
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зім’яти — ЗІМ’Я́ТИ, мну́, мне́ш, док., перех. 1. Необережно поводячись із чимось, торкаючись чого-небудь, зробити нерівним, пом’ятим. Приміряла [внучка віночок] ще раз і стала казати: «Уже й занесіть ви… я ж можу зім’яти!» (С. Ол., Вибр. Словник української мови в 11 томах