зім’ятий
Зім’я́тий, -та, -те
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зім’ятий — ЗІМ’Я́ТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до зім’я́ти. Антон обернувся за вітром, простяг руку з зім’ятим у жмені капелюхом (Чорн., Визвол. земля, 1959, 120); — Ну, ти скажи! Отак здибались несподівано!... Словник української мови в 11 томах