1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

каменюка

Каменю́ка, -ки, -ці; -ню́ки, -ню́к

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. каменюка — каменю́ка іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. каменюка — камінюка, -и, ж., розм. 1》 Збільш. до камінь 2). 2》 Те саме, що камінь 2-4). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. каменюка — держа́ти (трима́ти) ка́мінь за па́зухою. Приховувати злобу, ненависть до кого-небудь; бути готовим зробити прикрість комусь, вчинити помсту над кимсь. Говорить, як лисиця, а за пазухою камінь держить (Укр.. присл.. Фразеологічний словник української мови
  4. каменюка — КАМЕНЮ́КА, и, ж., розм. 1. Збільш. до ка́мінь 2. Аж з Переяслава понавозили величезних каменюк і понакладували гори скель (Стор., І, 1957, 367); Мокрі каменюки посеред води.. вистирчали де-де з сивої мряки (Фр. Словник української мови в 11 томах
  5. каменюка — Каменюка, -ки ж. = камінюка. Якби мені попалась каменюка. Кв. Словник української мови Грінченка