1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

канапа

Кана́па, -пи; -на́пи, -на́п

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. канапа — кана́па іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. канапа — (м'яка) софа, (широка) отоманка; (тверда) тапчан; (без спинки) тахта; (з підголів 'ям) кушетка; канапка. Словник синонімів Караванського
  3. канапа — -и, ж. Те саме, що диван. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. канапа — кана́па диван (м, ср, ст): Збери скоренько речі, порозкидані на канапі і на кріслі, бо зараз зайде до нас Міля в гості, нехай в покої буде чисто (Авторка)||канцалапа Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. канапа — КАНА́ПА (рід м'яких меблів), ДИВА́Н, КОЗЕ́ТКА заст.; ТАХТА́ (широка, без спинки); КУШЕ́ТКА, ОТОМА́НКА (ОТОМА́НА) (невелика, без спинки, з узголів'ям). Словник синонімів української мови
  6. канапа — КАНА́ПА, и, ж. Те саме, що дива́н. В кутку на канапі.. сиділа пані Констанція і розкладала пасьянс (Коцюб., II, 1955, 247); Іван Васильович ліг на канапу та й задрімав (Вишня, II, 1956, 76); Жінки прибирали з столу, а які сиділи на оксамитовій канапі і щось собі гомоніли (Головко, II, 1957, 52). Словник української мови в 11 томах