1. Словник української мови в 11 томах

канапа

КАНА́ПА, и, ж. Те саме, що дива́н.

В кутку на канапі.. сиділа пані Констанція і розкладала пасьянс (Коцюб., II, 1955, 247);

Іван Васильович ліг на канапу та й задрімав (Вишня, II, 1956, 76);

Жінки прибирали з столу, а які сиділи на оксамитовій канапі і щось собі гомоніли (Головко, II, 1957, 52).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. канапа — кана́па іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. канапа — (м'яка) софа, (широка) отоманка; (тверда) тапчан; (без спинки) тахта; (з підголів 'ям) кушетка; канапка. Словник синонімів Караванського
  3. канапа — -и, ж. Те саме, що диван. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. канапа — кана́па диван (м, ср, ст): Збери скоренько речі, порозкидані на канапі і на кріслі, бо зараз зайде до нас Міля в гості, нехай в покої буде чисто (Авторка)||канцалапа Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. канапа — КАНА́ПА (рід м'яких меблів), ДИВА́Н, КОЗЕ́ТКА заст.; ТАХТА́ (широка, без спинки); КУШЕ́ТКА, ОТОМА́НКА (ОТОМА́НА) (невелика, без спинки, з узголів'ям). Словник синонімів української мови
  6. канапа — Кана́па, -пи; -на́пи, -на́п Правописний словник Голоскевича (1929 р.)