1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

капюшон

Капюшо́н, -на; -шо́ни, -нів (фр.)

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. капюшон — капюшо́н іменник чоловічого роду відлога; каптур рідко Орфографічний словник української мови
  2. капюшон — -а, ч., рідко. Те саме, що відлога; каптур (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. капюшон — Каптур, капа, відлога, коба, кобка, кобень, затула Словник чужослів Павло Штепа
  4. капюшон — капюшо́н (франц. capuchon, від лат. сарра – клобук) каптур, відлога, пришита до коміра верхнього одягу. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. капюшон — ВІДЛО́ГА (частина верхнього одягу для захисту голови в негоду), КА́ПТУ́Р, КАПЮШО́Н рідше, ЗАТУ́ЛА діал., КО́БА діал., КО́БКА діал. Одкинув відлогу з голови й.. звів очі на другого (С. Словник синонімів української мови
  6. капюшон — КАПЮШО́Н, а, ч., рідко. Те саме, що відло́га; каптур (у 1 знач.). Виходить в плащі з капюшоном на голові і вуалі Ірина (Коч., II, 1956, 515). Словник української мови в 11 томах