1. Словник синонімів української мови

капюшон

ВІДЛО́ГА (частина верхнього одягу для захисту голови в негоду), КА́ПТУ́Р, КАПЮШО́Н рідше, ЗАТУ́ЛА діал., КО́БА діал., КО́БКА діал. Одкинув відлогу з голови й.. звів очі на другого (С. Васильченко); — Бувайте здоровенькі, бо мені ще на станцію треба, промимрив він, нап'яв на голову каптура й пішов (М. Чабанівський); Виходить у плащі з капюшоном на голові.. Ірина (І. Кочерга); Підніми затулу, то воно затишніше буде од вітру (Словник Б. Грінченка); — Здорові! — привітався він, скидаючи разом з кобою й шапку (Панас Мирний); Люди оглянулись, розглядаючи чоловіка в сіряку з відкинутою назад кобкою (І. Цюпа).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. капюшон — капюшо́н іменник чоловічого роду відлога; каптур рідко Орфографічний словник української мови
  2. капюшон — -а, ч., рідко. Те саме, що відлога; каптур (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. капюшон — Каптур, капа, відлога, коба, кобка, кобень, затула Словник чужослів Павло Штепа
  4. капюшон — капюшо́н (франц. capuchon, від лат. сарра – клобук) каптур, відлога, пришита до коміра верхнього одягу. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. капюшон — Капюшо́н, -на; -шо́ни, -нів (фр.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. капюшон — КАПЮШО́Н, а, ч., рідко. Те саме, що відло́га; каптур (у 1 знач.). Виходить в плащі з капюшоном на голові і вуалі Ірина (Коч., II, 1956, 515). Словник української мови в 11 томах