1. Словник синонімів української мови

капшук

ГАМАНЕ́ЦЬ (вмістище для грошей), ГАМА́Н, ПОРТМОНЕ́, ПОРТМОНЕ́Т заст., ПОРТМОНЕ́ТКА заст., розм., КИСА́ заст., ПУЛЯ́РЕС діал., КАБЗА́ діал., КАМЗА́ діал.; КАЛИ́ТКА, КАПШУ́К, КАЛИТА́ заст., МОШО́НКА діал. (у формі торбини). Витяг (Грицько) гаманця, розшморгнув, добув ізвідти два червінці (Б. Грінченко); Бурлака витяг з гамана гроші й шпурнув шинкареві на стіл (І. Нечуй-Левицький); Виймає (мати) з портмоне монетку і подає її прохачеві (Ю. Смолич); Понишпоривши в своїм портмонеті, зібрав (Петрусь) якось півтора карбованця й побіг навздогін Килині (А. Кримський); — Я вам візьму білет .. Вона хвилину, як бачив я, вагалась, боролась, а остаточно витягнула.. портмонетку (О. Кобилянська); У кого віл та коса, у того і грошей киса (прислів'я); Роман.. поліз у кишеню і витяг звідти шкіряний пулярес (М. Коцюбинський); — Тисячі років збирало болото вершки чорнозему, наче Кощій червінці до кабзи (І. Волошин); Вихопив (Шостак) з-за пазухи пузату, з тонкої шкіри зшиту калитку, похапцем розмотав зав'язку і сипнув червінцями на долоню (І. Коцюба); Старий починає нишпорити в капшуку з грішми (Ірина Вільде); Добув (дружинник) з-під поли набиту золотом калиту, відлічив кілька монет і байдуже кинув їх Амбалові на стіл (Д. Міщенко); Люди витягають мошонки, лічать гроші (Лесь Мартович).

КИСЕ́Т (маленька торбинка для тютюну), КАПШУ́К, КАЛИ́ТКА, ГАМА́Н, КИСЕТИ́НА зневажл., КИСА́ заст. Дід притулився до стіни, поклав додолу калаталку і почав виймати кисет (В. Винниченко); Поклав (Антосьо) на столі капшук, повен тютюну (А. Свидницький); Підійшов Муха Іван.. Мовляв, калитку забув дома, закурити прийшов (А. Головко); Ох, я з корчми та й до корчми Та й зробився п'яний; Згубив люльку, і цибух, І тютюн з гамана (пісня); Дядько в капелюсі.. почав поважно длубатись у кисетині (Б. Грінченко); Патронташ, ремінці, киси, свистки, ланцюжки й болотні чоботи.. — все надавало йому вигляду картинного й дуже бравого (О. Довженко).

НА́БРЯК (пухлина внаслідок скупчення рідини в тканинах); МІШО́К перев. мн. (набряк під очима); КАПШУ́К перев. мн., розм. (набряк у вигляді опухлої або відвислої шкіри під очима, на підборідді тощо). З худобою таке трапляється. То набряк вимені, то гангрена (Є. Гуцало); Біля столу сидів.. жовтощокий письмоводитель з мішками під очима (А. Хижняк); І слова у нього набубнявілі, вони, здається, викочуються десь з-під поморщених капшуків підборіддя (М. Стельмах). — Пор. пухли́на.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. капшук — Капшу́к: — гаман у формі торбинки, що затягується шнурочком [51] Словник з творів Івана Франка
  2. капшук — капшу́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. капшук — див. КАЛИТКА; (- дитину) карапуз, оклецьок; (під очима) набряк, синець. Словник синонімів Караванського
  4. капшук — див. вайлуватий Словник синонімів Вусика
  5. капшук — -а, ч. 1》 Гаман у формі торбинки, що затягується шнурочком. 2》 перен., ірон., жарт. Про маленьку дитину, підлітка. 3》 перев. мн., розм. Набряки під очима або взагалі на обличчі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. капшук — капшу́к (капчу́к) 1. вул. коробочка чи мішечок для тютюну (ст) ♦ пропа́в капчу́к і шти́ри ґрейца́ри усе пропало (ст) 2. вул., знев. невисока людина (перев. мужчина)(ст)||кордупель (курдупель) 3. вул., знев. недотепа, дурень (ст)|| = бевзь Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. капшук — Пропав капшук і чотири крейцарі. Про річ, що згублено, або хтось украв. Не вернеться вже ніколи. Капшук це виправлений свинячий мочовий піхур, у якім носили тютюн, щоб не висихав. І на гроші уживали капшуки. Пропав, як капшук на ярмарку. Не вернеться. Приповідки або українсько-народня філософія
  8. капшук — розв’я́зувати / розв’яза́ти капшу́к. Щедро платити, не скупитися на гроші; заплатити. Син у неї — мов той панич, чистий да митий, мов огірок. І хата, кажуть, у неї, як віночок. То й певен був окружний, що вона зараз капшук розв’яже (П. Куліш). Фразеологічний словник української мови
  9. капшук — Капшу́к, -ка́, в -шуку́, -шуці; -шуки́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. капшук — КАПШУ́К, а́, ч. 1. Гаман у формі торбинки, що затягується шнурочком. Витяг [Саіб] з кишені капшук червінців і поклав на стіл (Н.-Лев., IV, 1956, 22); [Золотницький:] Я дам тобі цей капшук,— в йому повно грошей (Гр. Словник української мови в 11 томах
  11. капшук — Капшук, -ка м. 1) Кошелекъ. Повнісінький капшук золота і срібла. Стор. бря́знути капшуком. Дать денегъ, раскошелиться. Брязнув капшуком перед владикою, — той і вимудрував щось на Сомка. К. ЧР. 26. 2) мн. раст. Словник української мови Грінченка