капшук
КАПШУ́К, а́, ч.
1. Гаман у формі торбинки, що затягується шнурочком.
Витяг [Саіб] з кишені капшук червінців і поклав на стіл (Н.-Лев., IV, 1956, 22);
[Золотницький:] Я дам тобі цей капшук,— в йому повно грошей (Гр., II, 1963, 547);
Він повагом добув з кишені свій здоровенний капшук з тютюном (Гончар, II, 1959, 176);
*У порівн. Найбільше мене непокоїли мої штани, які зовсім вигоріли на сонці й стали рудими, а на колінах відстовбурчувалися, як капшуки (Донч., VI, 1957, 241).
2. перен., ірон., жарт. Про маленьку дитину, підлітка.
— Ах ти, капшук! як ти смієш дражнитись з свого начальства? (Коцюб., II, 1955, 376).
3. перев. мн., розм. Набряки під очима або взагалі на обличчі.
Слова у нього.., здається, викочуються десь з-під поморщених капшуків підборіддя (Стельмах, Хліб.., 1959, 199).
Значення в інших словниках
- капшук — Капшу́к: — гаман у формі торбинки, що затягується шнурочком [51] Словник з творів Івана Франка
- капшук — капшу́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- капшук — див. КАЛИТКА; (- дитину) карапуз, оклецьок; (під очима) набряк, синець. Словник синонімів Караванського
- капшук — див. вайлуватий Словник синонімів Вусика
- капшук — -а, ч. 1》 Гаман у формі торбинки, що затягується шнурочком. 2》 перен., ірон., жарт. Про маленьку дитину, підлітка. 3》 перев. мн., розм. Набряки під очима або взагалі на обличчі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- капшук — капшу́к (капчу́к) 1. вул. коробочка чи мішечок для тютюну (ст) ♦ пропа́в капчу́к і шти́ри ґрейца́ри усе пропало (ст) 2. вул., знев. невисока людина (перев. мужчина)(ст)||кордупель (курдупель) 3. вул., знев. недотепа, дурень (ст)|| = бевзь Лексикон львівський: поважно і на жарт
- капшук — Пропав капшук і чотири крейцарі. Про річ, що згублено, або хтось украв. Не вернеться вже ніколи. Капшук це виправлений свинячий мочовий піхур, у якім носили тютюн, щоб не висихав. І на гроші уживали капшуки. Пропав, як капшук на ярмарку. Не вернеться. Приповідки або українсько-народня філософія
- капшук — розв’я́зувати / розв’яза́ти капшу́к. Щедро платити, не скупитися на гроші; заплатити. Син у неї — мов той панич, чистий да митий, мов огірок. І хата, кажуть, у неї, як віночок. То й певен був окружний, що вона зараз капшук розв’яже (П. Куліш). Фразеологічний словник української мови
- капшук — ГАМАНЕ́ЦЬ (вмістище для грошей), ГАМА́Н, ПОРТМОНЕ́, ПОРТМОНЕ́Т заст., ПОРТМОНЕ́ТКА заст., розм., КИСА́ заст., ПУЛЯ́РЕС діал., КАБЗА́ діал., КАМЗА́ діал.; КАЛИ́ТКА, КАПШУ́К, КАЛИТА́ заст., МОШО́НКА діал. (у формі торбини). Словник синонімів української мови
- капшук — Капшу́к, -ка́, в -шуку́, -шуці; -шуки́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- капшук — Капшук, -ка м. 1) Кошелекъ. Повнісінький капшук золота і срібла. Стор. бря́знути капшуком. Дать денегъ, раскошелиться. Брязнув капшуком перед владикою, — той і вимудрував щось на Сомка. К. ЧР. 26. 2) мн. раст. Словник української мови Грінченка