кипіння

Значення в інших словниках

1. кипіння — кипі́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
2. кипіння — -я, с. 1》 Дія і стан за знач. кипіти 1), 2). 2》 перен.Бурхливий рух, діяльність. 3》 чого, перен. Бурхливий вияв яких-небудь почуттів. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кипіння — КИПІ́ННЯ, я, с. 1. Дія і стан за знач. кипі́ти 1, 2. – Щось хочете сказати? – Хочу, – відповіла мати, здіймаючи з країв мідного таза рожеву, тремтливу від кипіння пінку (А. Шиян); Шум кипіння антифризу нагадував шипіння колонок .. Словник української мови у 20 томах
4. кипіння — Бурхливий перехід рідини в газоподібний стан, під час якого рідина випаровується у всьому своєму об'ємі; відбувається при певній, постійній для даної речовини, темп. (залежній від тиску), т.зв. темп. кипіння. Універсальний словник-енциклопедія
5. кипіння — НАПРУ́ЖЕННЯ (стан посиленої, інтенсивної діяльності кого-, чого-небудь), НАПРУ́ГА, НАПРУ́ЖЕНІСТЬ, КИПІ́ННЯ підсил. поет., ГАРЯ́ЧКА підсил. розм. Великі поети, художники народжуються в часи найбільших історичних змагань і напруження сил народу (О. Словник синонімів української мови
6. кипіння — КИПІ́ННЯ, я, с. 1. Дія та стан за знач. кипі́ти 1, 2. — Щось хочете сказати? — Хочу,— відповіла мати, здіймаючи з країв мідного таза рожеву, тремтливу від кипіння пінку (Шиян, Баланда, 1957, 181)... Словник української мови в 11 томах
7. кипіння — Кипі́ння, -ня с. Кипѣніе. Дещо. Словник української мови Грінченка