клекотіння

Значення в інших словниках

1. клекотіння — клекоті́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
2. клекотіння — -я, с. Дія за знач. клекотіти й звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. клекотіння — КЛЕКОТІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. клекоті́ти й звуки, утворювані цією дією. Він владно плив, на клекотіння водні Тяжкі долоні мірно кладучи (М. Бажан); Ось ще одна планета. Шаленіючі вихори хмар, клекотіння розжарених газів. Словник української мови у 20 томах
4. клекотіння — КЛЕ́КІТ (переривчасті звуки, що їх видають деякі великі птахи), КЛЕКОТА́ННЯ (КЛЕКОТІ́ННЯ), КЛЕКТ розм., КЛЕКТА́ННЯ розм. Летять орли, і клекіт їх лунає (М. Бажан); Чорногузи по стріхах.. одностайним клекотанням вітали ранішнє сонце (М. Словник синонімів української мови
5. клекотіння — КЛЕКОТІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. клекоті́ти й звуки, утворювані цією дією. Він владно плив, на клекотіння водні Тяжкі долоні мірно кладучи (Бажан, І, 1946, 141); І вулиць викрути та злами, І світлі лінії домів, І люду вічне клекотіння... Словник української мови в 11 томах