клекотати

Значення в інших словниках

1. клекотати — клекота́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. клекотати — КЛЕКОТІТИ, кипіти <�кипнем>; (- води) бурхати, бурхотіти, нуртувати, вирувати, шумувати; (у горлі) булькотіти; (- мотор) тарахкотіти; (- бій) гриміти, завзято точитися; (- юрбу) галасувати; клектати. Словник синонімів Караванського
3. клекотати — див. вирувати; кипіти; лити Словник синонімів Вусика
4. клекотати — -очу, -очеш і клекотіти, -очу, -отиш, недок. 1》 Видавати переривчастий звук (про деяких великих птахів). 2》 Бурхати, вирувати, шумувати (про рідину). || Кипіти з шумом. 3》 безос. Глухо булькотіти (в горлі, у грудях за хворобливого стану). Великий тлумачний словник сучасної мови
5. клекотати — КЛЕКОТА́ТИ, очу́, о́чеш, КЛЕКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок. 1. Видавати переривчастий звук (про деяких великих птахів). На могилі ворон кряче, І орли десь клекотять (Я. Словник української мови у 20 томах
6. клекотати — БУ́ЛЬКАТИ (про рідину — утворювати короткі й часті звуки під час переливання, кипіння; видавати звуки, схожі на ті, що утворюються під час переливання або кипіння рідини), БУЛЬКОТА́ТИ (БУЛЬКОТІ́ТИ) підсил. розм.; КЛЕКОТА́ТИ (КЛЕКОТІ́ТИ) підсил. Словник синонімів української мови
7. клекотати — КЛЕКОТА́ТИ, очу́, о́чеш і КЛЕКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок. 1. Видавати переривчастий звук (про деяких великих птахів). На могилі ворон кряче, І орли десь клекотять (Щог., Поезії, 1958, 296); Журавлі в небесах клекотали У чужій, наче в рідній землі (Мас. Словник української мови в 11 томах
8. клекотати — Клекота́ти, -кочу́, -чеш гл. Кричать (объ орлахъ). Не орли чорнокрильці клекочуть і під небесами літають. Мет. Словник української мови Грінченка