клейтух

Значення в інших словниках

1. клейтух — кле́йтух іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. клейтух — -а, ч. Жмуток прядива, тканини, повсті тощо для забивання заряду в огнепальну зброю, що заряджається з вихідного отвору дула. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. клейтух — А, ч. Жмуток прядива, тканини, повсті тощо для забивання заряду в огнепальну зброю, що заряджається з вихідного отвору дула. Цілику вірний — поціляй, аби любов, як клейтух, стухла. (Т.1, кн.2:44). Словник поетичної мови Василя Стуса
4. клейтух — КЛЕ́ЙТУХ, а, ч. Жмуток прядива, тканини, повсті і т. ін. для забивання заряду у вогнепальну зброю, що заряджається з вихідного отвору дула. – Видно, вам татарин клейтухом вуха позатикав (О. Словник української мови у 20 томах
5. клейтух — КЛЕ́ЙТУХ, а, ч. Жмуток прядива, тканини, повсті тощо для забивання заряду в огнепальну зброю, що заряджається з вихідного отвору дула. Видно, вам татарин клейтухом вуха позатикав (Довж. Словник української мови в 11 томах
6. клейтух — Кле́йтух, -ха м. Пыжъ. Харьк. г. Словник української мови Грінченка