1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

клепач

Клепа́ч, -ча́, -че́ві; -пачі́, -чі́в

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. клепач — клепа́ч 1 іменник чоловічого роду, істота клепальник діал. клепа́ч 2 іменник чоловічого роду молоток діал. Орфографічний словник української мови
  2. клепач — див. било; молоток Словник синонімів Вусика
  3. клепач — -а, ч., діал. 1》 Клепальник. 2》 Молоток (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. клепач — КЛЕПА́Ч, а́, ч., діал. 1. Клепальник (у 1 знач.). Всі знають – за клепача на буряках він (К. Гордієнко). 2. Молоток (у 1 знач.). Весь час у лабіринтах підземних коридорів гриміли кайла й клепачі, блимали кволі вогники ламп... Словник української мови у 20 томах
  5. клепач — МОЛОТО́К (ручне знаряддя ударної дії — металевий або дерев'яний брусок, насаджений під прямим кутом на держак), ОБУ́ШО́К розм., КЛЕПА́Ч діал., КЛЕВЕ́ЦЬ діал.; МО́ЛОТ, ОБУ́Х, БАЛДА́ розм., ВЕРШЛЯ́Г заст. Словник синонімів української мови
  6. клепач — КЛЕПА́Ч, а́, ч., діал. 1. Клепальник. Всі знають — за клепача на буряках він (Горд., Діти.., 1937, 48). 2. Молоток (у 1 знач.). Хоче він бачити, хто ото співає, Взяв долото, клепач і пролупує стіну (Калин, Закарп. казки, 1955, 13). Словник української мови в 11 томах
  7. клепач — Клепач, -ча ж. 1) Молотокъ. Угор. 2) = клепачка. Чуб. VII. 575. Словник української мови Грінченка