1. Словник синонімів української мови

клепач

МОЛОТО́К (ручне знаряддя ударної дії — металевий або дерев'яний брусок, насаджений під прямим кутом на держак), ОБУ́ШО́К розм., КЛЕПА́Ч діал., КЛЕВЕ́ЦЬ діал.; МО́ЛОТ, ОБУ́Х, БАЛДА́ розм., ВЕРШЛЯ́Г заст. (великих розмірів); ДО́ВБНЯ, ДОВБЕ́ШКА, БА́БА, ТО́ЛОК діал. (великих розмірів, перев. для трамбування). Давид дивився, як молоток та молот місили червоний шмат заліза (А. Головко); Дід постукував обушком, спритно вганяючи в підошву цвяшок (З. Тулуб); Хоче він бачити, хто ото співає. Взяв долото, клепач і пролупує стіну (казка); (Д. Жуан:) А ти що думаєш? (Сганарель:) Що я видав вас ковадлом і клевцем, а ще ніколи не бачив ковалем (Леся Українка); Шарпнув лис -. ще гірше стало. Переляканий глядить, Аж з обухом величезним З хати чоловік біжить (І. Франко); (Ганджа:) Хе-хе, була колись така техніка. Один свердло держить, другий балдою його забиває (Ю. Мокрієв); Вершляг хоч склянку розбиває, та штуку з криці вигинає (Є. Гребінка); Тимко Степура зробив гарну довбню — замашну, зручну (О. Донченко); Він, в котрий уже раз, перестругував глину, раніш розмочену й збиту дерев'яною довбешкою, щоб роздрібнити грудки (О. Ільченко); Тягнуть оце залізну бабу, щоб убивать палі (Словник Б. Грінченка).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. клепач — клепа́ч 1 іменник чоловічого роду, істота клепальник діал. клепа́ч 2 іменник чоловічого роду молоток діал. Орфографічний словник української мови
  2. клепач — див. било; молоток Словник синонімів Вусика
  3. клепач — -а, ч., діал. 1》 Клепальник. 2》 Молоток (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. клепач — КЛЕПА́Ч, а́, ч., діал. 1. Клепальник (у 1 знач.). Всі знають – за клепача на буряках він (К. Гордієнко). 2. Молоток (у 1 знач.). Весь час у лабіринтах підземних коридорів гриміли кайла й клепачі, блимали кволі вогники ламп... Словник української мови у 20 томах
  5. клепач — Клепа́ч, -ча́, -че́ві; -пачі́, -чі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. клепач — КЛЕПА́Ч, а́, ч., діал. 1. Клепальник. Всі знають — за клепача на буряках він (Горд., Діти.., 1937, 48). 2. Молоток (у 1 знач.). Хоче він бачити, хто ото співає, Взяв долото, клепач і пролупує стіну (Калин, Закарп. казки, 1955, 13). Словник української мови в 11 томах
  7. клепач — Клепач, -ча ж. 1) Молотокъ. Угор. 2) = клепачка. Чуб. VII. 575. Словник української мови Грінченка