клеєний
Кле́єний, -на, -не
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- клеєний — кле́єний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- клеєний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до клеїти. || у знач. прикм. Клеєний стіл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- клеєний — КЛЕ́ЄНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до кле́їти. Чого тут тільки не було! Мечі руські і шаблі половецькі, луки прості й клеєні, луки-самостріли й тули зі стрілами, бойові сокири ... (В. Словник української мови у 20 томах
- клеєний — КЛЕ́ЄНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до кле́їти; // у знач. прикм. Клеєний стіл. Словник української мови в 11 томах