клякер

Кляке́р, -ра; -ке́ри, -рів (фр.)

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. клякер — Кля́кер. Клакер. У товпі думка критична паде дуже низько. Возьмім приклади. Кінчить ся акт якоїсь слабої штуки театральної, публика ще не має певности щодо вартости штуки, але скоро заслона запала, розтавлені клякери починають плескати. Українська літературна мова на Буковині