клякер

Кля́кер. Клакер. У товпі думка критична паде дуже низько. Возьмім приклади. Кінчить ся акт якоїсь слабої штуки театральної, публика ще не має певности щодо вартости штуки, але скоро заслона запала, розтавлені клякери починають плескати. Публика в тій хвилі не може оперти ся суґґестиї, підхоплює оплески і сама плеще навзаводи (О. Маковей, Б., 1895, 46, 1)

// пол. klaka, театр. -кляка — організація найманих оплескувачів у театрі, klakier — клякер; порівн. кляка, фр. -організація найманих оплескувачів у театрі, щоб демонструвати успіх п’єси чи окремих акторів, клякер, фр. - найнятий оплескувач у театрі (СЧС, 206); клака — в капіталістичних країнах група найманих антрепренером глядачів для створення штучного успіху або провалу акторів, вистави тощо (СІС, 412).