1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

клістир

Клісти́р, -ру; -ти́ри, -рів

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. клістир — клісти́р іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. клістир — -у, ч., заст. Клізма. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. клістир — КЛІСТИ́Р, у, ч., заст. Клізма. Їй клали .. теплую на пуп сервету, Іще клістир з ромну [ромену] дали (І. Котляревський); Юру примусили виригати Іванову горілку, потім ще для чогось поставили клістир, дали випити якісь краплі (Ю. Словник української мови у 20 томах
  4. клістир — КЛІ́ЗМА, КЛІСТИ́Р заст. Словник синонімів української мови
  5. клістир — КЛІСТИ́Р, у, ч., заст. Клізма. Їй клали.. теплую на пуп сервету, Іще клістир з ромну дали (Котл., І, 1952, 182); Юру примусили виригати Іванову горілку, потім ще для чогось поставили клістир, дали випити якісь краплі (Смолич, II, 1958, 81). Словник української мови в 11 томах