коливання
Колива́ння, -ння, -нню, -нням
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- коливання — коливання – хитання – вагання Стилістичні помилки у використанні цих іменників трапляються досить часто. Замість вагання вживають слово коливання, а замість хитання – вагання. Тож запам’ятаймо значення цих лексем. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
- коливання — колива́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- коливання — -я, с. 1》 Дія за знач. коливати і коливатися. 2》 перен. Несталість, мінливість. Гармонійне коливання — коливання, за яких значення коливної величини змінюються у часі за законом синуса чи косинуса. Великий тлумачний словник сучасної мови
- коливання — Більш або менш точне повторення змін стану вібратора, яке є безпосереднім джерелом музичного звуку. К. характеризуються амплітудою — величиною відхилення вібратора від положення рівноваги; часом, протягом якого відбувається повне К., і частотою... Словник-довідник музичних термінів
- коливання — КОЛИВА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. колива́ти і стан за знач. колива́тися. Я бачу світ пишний і неба сіяння, .. Долину розкішну, квіток коливання (Леся Українка); Іван Степанович від несподіваного коливання човна теж ніби прокинувся (П. Словник української мови у 20 томах
- коливання — Періодичні зміни певних величин, напр., швидкості та положення тіла — механічні к., напруги і сили струму — електричні к.; гармонічні... Універсальний словник-енциклопедія
- коливання — КОЛИВА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. колива́ти і колива́тися. Я бачу світ пишний і неба сіяння, ..Долину розкішну, квіток коливання (Л. Укр., IV, 1954, 85); Іван Степанович від несподіваного коливання човна теж ніби прокинувся (Панч, І, 1956, 91). 2. перен. Словник української мови в 11 томах
- коливання — Колива́ння, -ня с. Колебаніе, качаніе. Словник української мови Грінченка