1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

компатріот

Компатріо́т, -та; -ріо́ти, -тів

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. компатріот — компатріо́т іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  2. компатріот — -а, ч. Співвітчизник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. компатріот — Земляк, землячок, (вона) землячка, (воно) земляченя Словник чужослів Павло Штепа
  4. компатріот — КОМПАТРІО́Т, а, ч., заст. Співвітчизник; земляк. Якби не компатріоти, то прийшлося б загинути (Леся Українка); Потреба була втамувати жагу, начитатися свіжих картин війни й перехопити в цьому тексті засекречені послання земляків... Словник української мови у 20 томах
  5. компатріот — компатріо́т (франц. compatriote, від лат. cum – разом і patria – батьківщина) співвітчизник. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. компатріот — ЗЕМЛЯ́К (уродженець однієї з ким-небудь місцевості); КРАЯ́НИН, СПІВВІТЧИ́ЗНИК, БРАТ уроч., поет., КОМПАТРІО́Т заст. (щодо країни). Словник синонімів української мови
  7. компатріот — КОМПАТРІО́Т, а, ч., заст. Співвітчизник; земляк. Якби не компатріоти, то прийшлося б загинути (Л. Укр., V, 1956, 34); Сахно впізнала його. Це був її компатріот (Смолич, І, 1958, 91). Словник української мови в 11 томах