компатріот

Значення в інших словниках

1. компатріот — компатріо́т іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
2. компатріот — -а, ч. Співвітчизник. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. компатріот — КОМПАТРІО́Т, а, ч., заст. Співвітчизник; земляк. Якби не компатріоти, то прийшлося б загинути (Леся Українка); Потреба була втамувати жагу, начитатися свіжих картин війни й перехопити в цьому тексті засекречені послання земляків... Словник української мови у 20 томах
4. компатріот — компатріо́т (франц. compatriote, від лат. cum – разом і patria – батьківщина) співвітчизник. Словник іншомовних слів Мельничука
5. компатріот — ЗЕМЛЯ́К (уродженець однієї з ким-небудь місцевості); КРАЯ́НИН, СПІВВІТЧИ́ЗНИК, БРАТ уроч., поет., КОМПАТРІО́Т заст. (щодо країни). Словник синонімів української мови
6. компатріот — Компатріо́т, -та; -ріо́ти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. компатріот — КОМПАТРІО́Т, а, ч., заст. Співвітчизник; земляк. Якби не компатріоти, то прийшлося б загинути (Л. Укр., V, 1956, 34); Сахно впізнала його. Це був її компатріот (Смолич, І, 1958, 91). Словник української мови в 11 томах