компанія

Товариство, спілка, гурт, сябра, див. асоціяція, кампанія, фірма

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. компанія — Компа́нія: — (війська): невеликий відділ, рота [III] — (війська): рота [IV,V] — (війська): загін війська, рота [VI] — загін війська, рота [VII] — (військ.) рота [XIII] — рота [2;46-2;46-1] Словник з творів Івана Франка
  2. компанія — компа́нія іменник жіночого роду товариство, об'єднання Орфографічний словник української мови
  3. компанія — Товариство, гурт, (весела) панібратство, (тепла) гопкомпанія, з. кумпанство, ж. братія; ЖМ. гості; (промислова) фірма, спілка. Словник синонімів Караванського
  4. компанія — див. багато; ватага Словник синонімів Вусика
  5. компанія — -ї, ж. 1》 Те саме, що товариство 1). Для компанії; За компанію — разом з іншими тільки тому, що інші роблять те саме. Випити для компанії. Підтримувати компанію — не відмовлятися від участі в тому, що задумали чи роблять інші. Тепла компанія ірон. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. компанія — КОМПА́НІЯ, ї, ж. 1. Те саме, що товари́ство 1. Раз в Білій Церкві вночі зібралася весела компанія молодих паничів гімназистів і зайшла в винарню (І. Нечуй-Левицький); Компанія сіла відпочивати (М. Словник української мови у 20 томах
  7. компанія — компа́нія: ♦ лиха́ компа́нія до стри́чка дово́дит товариство поганих друзів деморалізує людину (Франко) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. компанія — син. контора, тусівка, тусня, шарага. весела: гоп-компанія. неприємна: гадючник. нецікава: колгосп. Словник жарґонної лексики української мови
  9. компанія — Товариство, загін війська, сотня Словник застарілих та маловживаних слів
  10. компанія — компа́нія (франц. compagnie, італ. compagnia, від лат. cum – разом і panis – хліб) 1. Група осіб, об’єднаних певними інтересами (напр., виробничими). 2. Капіталістичне підприємство, засіюване на пайовій участі окремих капіталістів. Див. також корпорація, монополія. Словник іншомовних слів Мельничука
  11. компанія — води́ти компа́нію з ким. Мати дружні стосунки, приятелювати, знатися з ким-небудь. З Костогризами і Сороками я не люблю водити компанії (І. Франко); З Юрієм, правда, вони компанію водили, бо він був старший за них літами і дужчий (Ф. Фразеологічний словник української мови
  12. компанія — ОРГАНІЗА́ЦІЯ (сукупність людей, держав і т. ін., організована на основі спільності інтересів, мети, програми дій, статуту й т. ін.); ТОВАРИ́СТВО, ГРОМА́ДА, БРА́ТСТВО (організаційно менш зв'язана); СПІ́ЛКА (перев. Словник синонімів української мови
  13. компанія — Компа́нія, -нії, -нією (спілка, товариство) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  14. компанія — КОМПА́НІЯ, ї, ж. 1. Те саме, що товари́ство 1. Полискотав його катюга добре, і спроваджено до компанії, до товариства, туди, де козам роги правлять (Кв.-Осн., II, 1956, 420); Весела компанія з піснями й музикою зупинилася біля острова (Бойч. Словник української мови в 11 томах
  15. компанія — рос. компания 1. Група осіб, об'єднаних спільним інтересом (напр. підприємницьким). 2. Об'єднання юридичних і фізичних осіб для проведення економічної діяльності (виробничої, торговельної, посередницької, фінансової, страхової тощо). Eкономічна енциклопедія
  16. компанія — Компанія, -нії ж. 1) Общество, компанія. Злі компанії і доброго чоловіка зопсують. Ном. № 5982. 2) Отрядъ войска. Чому сь мене, моя мамо, з ранку не збудила, коли тота компанія з міста виходила. Гол. І. 145. Словник української мови Грінченка