компанія

рос. компания

1. Група осіб, об'єднаних спільним інтересом (напр. підприємницьким). 2. Об'єднання юридичних і фізичних осіб для проведення економічної діяльності (виробничої, торговельної, посередницької, фінансової, страхової тощо). Компаніями є також об'єднання, товариства, фірми, корпорації, тобто суб'єкти господарювання, що мають різні організаційно-правові форми. 3. Підприємство, засноване на пайовій участі кількох підприємців (об'єднань підприємств). Див, також Корпорація, Монополія. 4. Інтенсифікація діяльності, що проводиться тимчасово, протягом певного часу або різка її активізація, викликана невідкладними завданнями чи значними змінами кон'юнктури ринку. 5. Час постійної безперервної роботи агрегату технічного устаткування (напр., К. доменної печі).

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. компанія — Компа́нія: — (війська): невеликий відділ, рота [III] — (війська): рота [IV,V] — (війська): загін війська, рота [VI] — загін війська, рота [VII] — (військ.) рота [XIII] — рота [2;46-2;46-1] Словник з творів Івана Франка
  2. компанія — компа́нія іменник жіночого роду товариство, об'єднання Орфографічний словник української мови
  3. компанія — Товариство, гурт, (весела) панібратство, (тепла) гопкомпанія, з. кумпанство, ж. братія; ЖМ. гості; (промислова) фірма, спілка. Словник синонімів Караванського
  4. компанія — див. багато; ватага Словник синонімів Вусика
  5. компанія — -ї, ж. 1》 Те саме, що товариство 1). Для компанії; За компанію — разом з іншими тільки тому, що інші роблять те саме. Випити для компанії. Підтримувати компанію — не відмовлятися від участі в тому, що задумали чи роблять інші. Тепла компанія ірон. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. компанія — Товариство, спілка, гурт, сябра, див. асоціяція, кампанія, фірма Словник чужослів Павло Штепа
  7. компанія — КОМПА́НІЯ, ї, ж. 1. Те саме, що товари́ство 1. Раз в Білій Церкві вночі зібралася весела компанія молодих паничів гімназистів і зайшла в винарню (І. Нечуй-Левицький); Компанія сіла відпочивати (М. Словник української мови у 20 томах
  8. компанія — компа́нія: ♦ лиха́ компа́нія до стри́чка дово́дит товариство поганих друзів деморалізує людину (Франко) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  9. компанія — син. контора, тусівка, тусня, шарага. весела: гоп-компанія. неприємна: гадючник. нецікава: колгосп. Словник жарґонної лексики української мови
  10. компанія — Товариство, загін війська, сотня Словник застарілих та маловживаних слів
  11. компанія — компа́нія (франц. compagnie, італ. compagnia, від лат. cum – разом і panis – хліб) 1. Група осіб, об’єднаних певними інтересами (напр., виробничими). 2. Капіталістичне підприємство, засіюване на пайовій участі окремих капіталістів. Див. також корпорація, монополія. Словник іншомовних слів Мельничука
  12. компанія — води́ти компа́нію з ким. Мати дружні стосунки, приятелювати, знатися з ким-небудь. З Костогризами і Сороками я не люблю водити компанії (І. Франко); З Юрієм, правда, вони компанію водили, бо він був старший за них літами і дужчий (Ф. Фразеологічний словник української мови
  13. компанія — ОРГАНІЗА́ЦІЯ (сукупність людей, держав і т. ін., організована на основі спільності інтересів, мети, програми дій, статуту й т. ін.); ТОВАРИ́СТВО, ГРОМА́ДА, БРА́ТСТВО (організаційно менш зв'язана); СПІ́ЛКА (перев. Словник синонімів української мови
  14. компанія — Компа́нія, -нії, -нією (спілка, товариство) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  15. компанія — КОМПА́НІЯ, ї, ж. 1. Те саме, що товари́ство 1. Полискотав його катюга добре, і спроваджено до компанії, до товариства, туди, де козам роги правлять (Кв.-Осн., II, 1956, 420); Весела компанія з піснями й музикою зупинилася біля острова (Бойч. Словник української мови в 11 томах
  16. компанія — Компанія, -нії ж. 1) Общество, компанія. Злі компанії і доброго чоловіка зопсують. Ном. № 5982. 2) Отрядъ войска. Чому сь мене, моя мамо, з ранку не збудила, коли тота компанія з міста виходила. Гол. І. 145. Словник української мови Грінченка