конкістадор
Конкістадо́р, -ра; -до́ри, -рів
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- конкістадор — конкіста́до́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- конкістадор — див. ЗАВОЙОВНИК. Словник синонімів Караванського
- конкістадор — КОНКІСТА́ДО́Р див. конкіста́до́ри. Словник української мови у 20 томах
- конкістадор — ЗАГА́РБНИК (той, хто насильно захоплює чужу територію, поневолює інші народи), ЗАВОЙО́ВНИК, АГРЕ́СОР, НАПА́ДНИК, НАПА́СНИК рідше, КОНКІСТА́ДО́Р (КОНКВІСТА́ДО́Р) перев. мн. Словник синонімів української мови
- конкістадор — КОНКІСТА́ДО́Р див. конкіста́до́ри. Словник української мови в 11 томах