конкістадор
конкіста́до́р
іменник чоловічого роду, істота
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- конкістадор — див. ЗАВОЙОВНИК. Словник синонімів Караванського
- конкістадор — КОНКІСТА́ДО́Р див. конкіста́до́ри. Словник української мови у 20 томах
- конкістадор — ЗАГА́РБНИК (той, хто насильно захоплює чужу територію, поневолює інші народи), ЗАВОЙО́ВНИК, АГРЕ́СОР, НАПА́ДНИК, НАПА́СНИК рідше, КОНКІСТА́ДО́Р (КОНКВІСТА́ДО́Р) перев. мн. Словник синонімів української мови
- конкістадор — Конкістадо́р, -ра; -до́ри, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- конкістадор — КОНКІСТА́ДО́Р див. конкіста́до́ри. Словник української мови в 11 томах