1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

конфірмувати

Конфірмува́ти, -му́ю, -му́єш

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. конфірмувати — конфірмува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. конфірмувати — -ую, -уєш, недок. і док., перех. 1》 заст. Затверджувати судовий вирок і т. ін. 2》 Здійснювати обряд конфірмації (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. конфірмувати — див. апробовувати, ратифікувати Словник чужослів Павло Штепа
  4. конфірмувати — КОНФІРМУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док. 1. що, юр. Затверджувати ієрархію, проект, судовий вирок і т. ін. В українсько-білоруській митрополії спостерігалося обмеження релігійної свободи, привласненої польськими королями в 1498... Словник української мови у 20 томах
  5. конфірмувати — КОНФІРМУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. 1. заст. Затверджувати судовий вирок і т. ін. 2. Здійснювати обряд конфірмації (у 2 знач.). Словник української мови в 11 томах