1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

копальник

Копа́льник, -ка; -ники, -ків

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. копальник — копа́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. копальник — -а, ч. Той, хто копає, викопує що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. копальник — Копач, грабар, див. землекоп Словник чужослів Павло Штепа
  4. копальник — КОПА́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто копає, викопує що-небудь; копач. Подаленів стукіт лопат, то копальники пішли провулком (Є. Пашковський); Під час земляних робіт копальники натрапили на велику кам'яну брилу, яку підірвали за допомогою порохових зарядів (з газ.). Словник української мови у 20 томах
  5. копальник — КОПА́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто копає, викопує що-небудь. Коли у копальника, який вертався з поля, прикажчики витрушували кілька бараболь, ..вели на псарню і віддавали псові і пану управителю на забаву (Вол., Дні.., 1958, 176). Словник української мови в 11 томах
  6. копальник — Копальник, -ка м. Землекопъ. Лебед. у. и Желех. Словник української мови Грінченка