кораль

Значення в інших словниках

1. кораль — кора́ль іменник чоловічого роду місце спектаклю Орфографічний словник української мови
2. кораль — -ю, ч. Збірн. до корали 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кораль — КОРА́ЛЬ, ю, ч. Збірн. до кора́ли 2. – В мене віночок з чистого злота, З перлів дрібних та коралю (Леся Українка); Хризіс байдуже розглядала свої рожеві, мов з блідого коралю, нігті (Н. Королева); * Образно. Словник української мови у 20 томах
4. кораль — КОРА́ЛЬ, ю, ч. Збірн. до кора́ли 2. — В мене віночок з чистого злота, З перлів дрібних та королю (Л. Укр., І, 1951, 330); *Образно. [Бабуся:] Кажуть, в них [плотарів] були залізні руки, .. А кров густа з червоного королю (Воронько, Казка.., 1957, 10). Словник української мови в 11 томах