1. Словник української мови в 11 томах

кораль

КОРА́ЛЬ, ю, ч. Збірн. до кора́ли 2.

— В мене віночок з чистого злота, З перлів дрібних та королю (Л. Укр., І, 1951, 330);

*Образно. [Бабуся:] Кажуть, в них [плотарів] були залізні руки, .. А кров густа з червоного королю (Воронько, Казка.., 1957, 10).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кораль — кора́ль іменник чоловічого роду місце спектаклю Орфографічний словник української мови
  2. кораль — -ю, ч. Збірн. до корали 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кораль — КОРА́ЛЬ, ю, ч. Збірн. до кора́ли 2. – В мене віночок з чистого злота, З перлів дрібних та коралю (Леся Українка); Хризіс байдуже розглядала свої рожеві, мов з блідого коралю, нігті (Н. Королева); * Образно. Словник української мови у 20 томах
  4. кораль — Кора́ль, -лю, -леві; -ра́лі, -лів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)