кораловий

КОРА́ЛОВИЙ, а, е.

1. Утворений з вапнистих відкладів коралів.

Коралові вапняки складаються з черепашок коралів (Курс заг. геол., 1947, 171);

Є в Тихому океані, закинутий далеко від материків і великих островів, маленький кораловий атол Бікіні (Загреб., День.., 1964, 37);

Кораловий острів;

// Зробл. з коралів (у 2 знач.).

Мати носить воду, а Орися віджимав [білизну], коралове намисто а побризкуванням плигав на грудях (Тют., Вир, 1964, 125).

Кора́лові ри́фи — надводні або підводні смуги на мілководних ділянках тропічних морів, утворені головним чином вапняковими скелетами коралів.

2. Який має колір коралів ( див. кора́ли 2); яскраво-червоний.

Повні коралові уста неначе осміхнулись до його (Н.-Лев., IV, 1956, 170);

Зуби блищали, мов перла з-під вуст коралових (Дн. Чайка, Тв., 1960, 159).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кораловий — кора́ловий прикметник від: кора́л Орфографічний словник української мови
  2. кораловий — -а, -е. 1》 Утворений з вапнистих відкладів коралів. Кораловий острів. || Зробл. з коралів (у 2 знач.). Коралові рифи — надводні або підводні смуги на мілководних ділянках тропічних морів, утворені головним чином вапняковими скелетами коралів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кораловий — КОРА́ЛОВИЙ, а, е. 1. Прикм. до кора́ли 1. Даруючи матерi коралову гiлку, капiтан сказав тодi: – Є вони рожевi, голубi, а це, бач, бiлий... Багато на таких суден гинуло... Бо це зверху вiн у квiточках, а внизу – монолiт (О. Словник української мови у 20 томах
  4. кораловий — ЧЕРВОНИЙ (кольору крові), КРОВ'ЯНИ́Й, КРИВА́ВИЙ, КАЛИ́НО́ВИЙ, БОРДО́ВИЙ, БОРДО́, ВИШНЕ́ВИЙ, ЧЕРВЛЕ́НИЙ (ЧЕРЛЕ́НИЙ) діал., ГРАНА́ТОВИЙ діал. (темно-червоний); МАЛИ́НО́ВИЙ (кольору ягоди малини — темно-червоний); РУБІ́НОВИЙ (кольору рубіну); МА́КОВИЙ розм. Словник синонімів української мови