коротенький
Короте́нький, -ка, -ке
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- коротенький — короте́нький прикметник Орфографічний словник української мови
- коротенький — див. короткий Словник синонімів Вусика
- коротенький — [коротен'кией] м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і Орфоепічний словник української мови
- коротенький — -а, -е. Зменш.-пестл. до короткий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- коротенький — КОРОТЕ́НЬКИЙ, а, е. Коротший від звичайного; досить короткий. При коротенькій гладкій фігурі студента товариш його здавався мізерним та тендітним (М. Словник української мови у 20 томах
- коротенький — КОРОТЕ́НЬКИЙ, а, е. Зменш.-пестл. до коро́ткий. При коротенькій гладкій фігурі студента товариш його здавався мізерним та тендітним (Коцюб., І, 1955, 195); Панкратов зробив коротеньку доповідь (Донч., II, 1956, 62). Словник української мови в 11 томах
- коротенький — Коротенький, -а, -е 1) Коротенькій. І ніженьки коротенькі, і ушеньки клапоньки, і сами як свиня. Ном. № 7931. 2) Краткій. Словник української мови Грінченка