1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

корчмар

Корчма́р, -ря́; -марі́, -рі́в

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. корчмар — корчма́р іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  2. корчмар — -я, ч., заст. Господар корчми; шинкар. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. корчмар — КОРЧМА́Р, я́, ч. 1. іст. Власник корчми (у 1 знач.), який сам обслуговує відвідувачів; шинкар. Старий, аж трухлявий, корчмар .. налив Миколі півкварти горілки (І. Нечуй-Левицький); Ні корчми, ні корчмаря тут уже не лишилось (О. Словник української мови у 20 томах
  4. корчмар — ШИНКА́Р (господар шинку), КОРЧМА́Р (КОРШМА́Р), ОРАНДА́Р (ОРЕНДА́Р) заст., ЦІЛУВА́ЛЬНИК заст., МОНОПО́ЛЬНИК заст. Лихий та збентежений вертався Хома з порожньою пляшкою з корчми: шинкар не дав набір (М. Словник синонімів української мови
  5. корчмар — КОРЧМА́Р, я, ч., заст. Господар корчми; шинкар. Старий, аж трухлявий, корчмар.. налив Миколі півкварти горілки (Н.-Лев., II, 1956, 259); Ні корчми, ні корчмаря тут уже не лишилось (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 462). Словник української мови в 11 томах