корячкуватий

Значення в інших словниках

1. корячкуватий — корячкува́тий прикметник Орфографічний словник української мови
2. корячкуватий — -а, -е. Який має кривий, сучкуватий стовбур (про дерево). || перен., розм. Незграбний, із кривими ногами (про людину). Великий тлумачний словник сучасної мови
3. корячкуватий — КОРЯЧКУВА́ТИЙ, а, е. 1. Який має кривий, сучкуватий стовбур (про дерево). Таке корячкувате [дерево], що й на палицю не вибереш (Сл. Б. Грінченка); На скелях росли низенькі корячкуваті сосни, скарлючені бурями (О. Донченко); * Образно. Словник української мови у 20 томах
4. корячкуватий — СУЧКУВА́ТИЙ (про дерево — із сучками, нерівностями), КОРЯЧКУВА́ТИЙ, КОРДУБА́ТИЙ. Старий вівчар нагадував крученого сучкуватого граба, битого вітрами й хуртовиною (М. Томчаній); На скелях росли низенькі корячкуваті сосни (О. Донченко). Словник синонімів української мови
5. корячкуватий — КОРЯЧКУВА́ТИЙ, а, е. Який має кривий, сучкуватий стовбур (про дерево). Таке корячкувате [дерево], що й на палицю не вибереш (Сл. Гр.); На скелях росли низенькі корячкуваті сосни, скарлючені бурями (Донч., III, 1956, 234); // перен., розм. Словник української мови в 11 томах
6. корячкуватий — Корячкуватий, -а, -е Кривой и со множествомъ развѣтвленій (о деревѣ). Дерево її нарубалось. Таке корячкувате, що її на палицю не вибереш. Рудч. Ск. II. 7. Словник української мови Грінченка