1. Словник української мови у 20 томах

корячкуватий

КОРЯЧКУВА́ТИЙ, а, е.

1. Який має кривий, сучкуватий стовбур (про дерево).

Таке корячкувате [дерево], що й на палицю не вибереш (Сл. Б. Грінченка);

На скелях росли низенькі корячкуваті сосни, скарлючені бурями (О. Донченко);

* Образно. Дім мій наповнювався дивними істотами, їх я бачив по кутках покою, дивилися вони на мене більмистими очима і простягали корячкуваті, як коріння, лаписька (Валерій Шевчук).

2. перен., розм. Незграбний, із кривими ногами (про людину).

Низька корячкувата постать спинилась на хатнім порозі (М. Коцюбинський);

Рогатинець прискочив до корячкуватого чоловіка, який термосив за оборки Потія, і відштовхнув його в юрбу (Р. Іваничук).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. корячкуватий — корячкува́тий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. корячкуватий — -а, -е. Який має кривий, сучкуватий стовбур (про дерево). || перен., розм. Незграбний, із кривими ногами (про людину). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. корячкуватий — СУЧКУВА́ТИЙ (про дерево — із сучками, нерівностями), КОРЯЧКУВА́ТИЙ, КОРДУБА́ТИЙ. Старий вівчар нагадував крученого сучкуватого граба, битого вітрами й хуртовиною (М. Томчаній); На скелях росли низенькі корячкуваті сосни (О. Донченко). Словник синонімів української мови
  4. корячкуватий — Корячкува́тий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. корячкуватий — КОРЯЧКУВА́ТИЙ, а, е. Який має кривий, сучкуватий стовбур (про дерево). Таке корячкувате [дерево], що й на палицю не вибереш (Сл. Гр.); На скелях росли низенькі корячкуваті сосни, скарлючені бурями (Донч., III, 1956, 234); // перен., розм. Словник української мови в 11 томах
  6. корячкуватий — Корячкуватий, -а, -е Кривой и со множествомъ развѣтвленій (о деревѣ). Дерево її нарубалось. Таке корячкувате, що її на палицю не вибереш. Рудч. Ск. II. 7. Словник української мови Грінченка