1. Словник української мови у 20 томах

корячок

КОРЯЧО́К, чка́, ч.

Зменш. до коря́к¹.

Оверко .. сам вихилив повний корячок сирцю (К. Гордієнко);

Буено підніс йому до губів корячок води. Сергій ковтнув кілька разів (І. Білик);

Княжі люди щедро підносили співакам чималі корячки хмільних медів – тож співали й не вмовкали (В. Чемерис);

Ватя встала і гукнула на паничів: – Та візьміть з собою корячок, щоб вичерпати воду з човна (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. корячок — корячо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. корячок — -чка, ч. Зменш. до коряк I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. корячок — КОРЯЧО́К, чка́, ч. Зменш. до коря́к¹. Ватя встала і гукнула на паничів: — Та візьміть з собою корячок, щоб вичерпати воду з човна (Н.-Лев., IV, 1956, 119); Оверко.. сам вихилив повний корячок сирцю (Горд., II, 1959, 174). Словник української мови в 11 томах
  4. корячок — Корячо́к, -чка м. ум. отъ коряк. Словник української мови Грінченка