корячок

Корячо́к, -чка

м. ум. отъ коряк.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. корячок — корячо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. корячок — -чка, ч. Зменш. до коряк I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. корячок — КОРЯЧО́К, чка́, ч. Зменш. до коря́к¹. Оверко .. сам вихилив повний корячок сирцю (К. Гордієнко); Буено підніс йому до губів корячок води. Сергій ковтнув кілька разів (І. Словник української мови у 20 томах
  4. корячок — КОРЯЧО́К, чка́, ч. Зменш. до коря́к¹. Ватя встала і гукнула на паничів: — Та візьміть з собою корячок, щоб вичерпати воду з човна (Н.-Лев., IV, 1956, 119); Оверко.. сам вихилив повний корячок сирцю (Горд., II, 1959, 174). Словник української мови в 11 томах