коріандр
КОРІА́НДР, у, ч.
Однорічна трав'яниста ефіроолійна рослина родини зонтикових (окружкових) із галузистим стеблом заввишки 30–60 см; кінза.
Коріандр використовують у парфумерії, горілчаній та консервній промсловості (з наук.-попул. літ.);
Коріандр – холодостійка рослина: його насіння проростає при температурі 3–4 °С, сходи витримують невеликі заморозки (з навч. літ.);
Цвіте коріандр у червні-серпні, а плоди достигають у серпні-вересні (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- коріандр — коріа́ндр іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- коріандр — -у, ч. Однорічна трав'яниста ефіроолійна рослина родини зонтичних. Великий тлумачний словник сучасної мови
- коріандр — коріа́ндр (грец. κορίαννον) рід однорічних трав’янистих рослин родини зонтичних. Походить з Середземномор’я. Плоди використовують у хлібопекарському та кондитерському виробництві, в кулінарії, парфюмерії тощо. Культивують як пряну, ефіро-олійну рослину. Словник іншомовних слів Мельничука
- коріандр — КОРІА́НДР, у, ч. (Coriandrum L.). Однорічна трав’яниста ефіроолійна рослина родини зонтикових. При квашенні капусти бажано додавати спеції: кмин, коріандр,.. лавровий лист (Колг. Укр., 8, 1957, 37). Словник української мови в 11 томах