коріандр

Значення в інших словниках

1. коріандр — коріа́ндр іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. коріандр — КОРІА́НДР, у, ч. Однорічна трав'яниста ефіроолійна рослина родини зонтикових (окружкових) із галузистим стеблом заввишки 30–60 см; кінза. Коріандр використовують у парфумерії, горілчаній та консервній промсловості (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
3. коріандр — коріа́ндр (грец. κορίαννον) рід однорічних трав’янистих рослин родини зонтичних. Походить з Середземномор’я. Плоди використовують у хлібопекарському та кондитерському виробництві, в кулінарії, парфюмерії тощо. Культивують як пряну, ефіро-олійну рослину. Словник іншомовних слів Мельничука
4. коріандр — КОРІА́НДР, у, ч. (Coriandrum L.). Однорічна трав’яниста ефіроолійна рослина родини зонтикових. При квашенні капусти бажано додавати спеції: кмин, коріандр,.. лавровий лист (Колг. Укр., 8, 1957, 37). Словник української мови в 11 томах