1. Словник української мови в 11 томах

коріандр

КОРІА́НДР, у, ч. (Coriandrum L.). Однорічна трав’яниста ефіроолійна рослина родини зонтикових.

При квашенні капусти бажано додавати спеції: кмин, коріандр,.. лавровий лист (Колг. Укр., 8, 1957, 37).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. коріандр — коріа́ндр іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. коріандр — -у, ч. Однорічна трав'яниста ефіроолійна рослина родини зонтичних. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. коріандр — КОРІА́НДР, у, ч. Однорічна трав'яниста ефіроолійна рослина родини зонтикових (окружкових) із галузистим стеблом заввишки 30–60 см; кінза. Коріандр використовують у парфумерії, горілчаній та консервній промсловості (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. коріандр — коріа́ндр (грец. κορίαννον) рід однорічних трав’янистих рослин родини зонтичних. Походить з Середземномор’я. Плоди використовують у хлібопекарському та кондитерському виробництві, в кулінарії, парфюмерії тощо. Культивують як пряну, ефіро-олійну рослину. Словник іншомовних слів Мельничука