крильце

Значення в інших словниках

1. крильце — кри́льце́ іменник середнього роду * Але: два, три, чотири кри́льця́ Орфографічний словник української мови
2. крильце — [крил'цеи] -ц'а, м. (на) -ц'і, мн. -ц'а, -леиц' і [криел'це] -ц'а, м. (на) -ц'і, мн. крил'ца, -леиц' два криел'ц'а Орфоепічний словник української мови
3. крильце — крильця, с. 1》 Зменш.-пестл. до крило 1), 2). 2》 Кожен із бокових виступів нижньої частини носа. 3》 Різальна частина лапи культиватора. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. крильце — КРИ́ЛЬЦЕ́, кри́льця́, с. 1. Зменш.-пестл. до крило́ 1, 2. Полетіла б я до тебе, та крилець не маю (І. Котляревський); Жайворонок .. крильцями тріпоче в синій вишині (В. Словник української мови у 20 томах
5. крильце — під крило́м чиїм, кого. Під опікою, під захистом кого-небудь. Путя .. виросла під крилом гувернанток (Леся Українка); Молодий тоді Когут навчався під крилом батька бути хижаком (І. Цюпа). під кри́льцями. Фразеологічний словник української мови
6. крильце — КРИ́ЛЬЦЕ, кри́льця́, с. 1. Зменш.-пестл. до крило́ 1, 2. Полетіла б я до тебе, та крилець не маю (Пісні та романси.., II, 1956, 5); Жайворонок.. крильцями тріпоче в синій вишині (Сос., Солов. Словник української мови в 11 томах