кровотеча
Кровоте́ча, -чі, -чі, -чею; -те́чі, -те́ч
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кровотеча — кровоте́ча іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- кровотеча — -і, ж. Витікання крові за межі кровоносних судин. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кровотеча — КРОВОТЕ́ЧА, і, ж., фізіол. Витікання крові з кровоносних судин унаслідок порушення цілості їхніх стінок, що загрожує небезпечними наслідками. В завзятті бою він не помічав ні болю, ні кровотечі (О. Словник української мови у 20 томах
- кровотеча — КРОВОТЕ́ЧА, і, ж. Витікання крові за межі кровоносних судин. В завзятті бою він не помічав ні болю, ні кровотечі (Довж., І, 1958, 286); Хвора поступила до клініки з небезпечною кровотечею (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 146). Словник української мови в 11 томах