кровотеча
кровоте́ча
-і, ж.
Витікання крові за межі кровоносних судин.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кровотеча — кровоте́ча іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- кровотеча — КРОВОТЕ́ЧА, і, ж., фізіол. Витікання крові з кровоносних судин унаслідок порушення цілості їхніх стінок, що загрожує небезпечними наслідками. В завзятті бою він не помічав ні болю, ні кровотечі (О. Словник української мови у 20 томах
- кровотеча — Кровоте́ча, -чі, -чі, -чею; -те́чі, -те́ч Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- кровотеча — КРОВОТЕ́ЧА, і, ж. Витікання крові за межі кровоносних судин. В завзятті бою він не помічав ні болю, ні кровотечі (Довж., І, 1958, 286); Хвора поступила до клініки з небезпечною кровотечею (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 146). Словник української мови в 11 томах