крутиус

Крути́ус, -са; -ти́уси, -сів

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. крутиус — див. звабник; молодий Словник синонімів Вусика
  2. крутиус — Крути́ус, -са м. = прудиус. Сотниківна вже кохалась з якимсь крутиусом чи шибай-головою. Стор. І. 33. Словник української мови Грінченка