куштувати
Куштува́ти, -ту́ю, -ту́єш (спитувати)
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- куштувати — куштува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- куштувати — (їжу) пробувати, знімати пробу з чого; (горе) зазнавати. Словник синонімів Караванського
- куштувати — див. їсти Словник синонімів Вусика
- куштувати — -ую, -уєш, недок., перех. і без додатка. 1》 З'їдати або випивати трохи чого-небудь для проби; пробувати. 2》 перен. Пізнавати з власного досвіду. Великий тлумачний словник сучасної мови
- куштувати — Це смакувати Словник чужослів Павло Штепа
- куштувати — КУШТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. що і без прям. дод. З'їдати або випивати трохи чого-небудь для проби; пробувати. – Еге, брати мої, здається, хтось наш обід куштував, – каже він (з казки); Усякого товару, якого тільки подумаєш, – усе є .. Словник української мови у 20 томах
- куштувати — КУШТУВА́ТИ що (з'їдати або випивати трохи чогось), ПРО́БУВАТИ, КУ́ШАТИ діал.; ДОТОРКА́ТИСЯ (ДОТО́РКУВАТИСЯ) до чого, ПРИТОРКА́ТИСЯ (ПРИТО́РКУВАТИСЯ) до чого (перев. Словник синонімів української мови
- куштувати — КУШТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. і без додатка. 1. З’їдати або випивати трохи чого-небудь для проби; пробувати. Усякого товару, якого тільки подумаєш,— усе є.. З якої хоч купи і скільки хоч куштуй, ніхто тобі не поборонить (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах
- куштувати — Куштува́ти, -ту́ю, -єш гл. Пробовать, отвѣдывать. Хто лихом жартує, той його куштує. Ном. № 1968. куштувати борщі всякі. Часто перемѣнять мѣсто жительства или должность. Полт. Словник української мови Грінченка