кісонька
Кі́сонька, -ньки, -ньці; -ньки, -ньок
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кісонька — кі́сонька іменник жіночого роду від: коса́ Орфографічний словник української мови
- кісонька — -и, ж. Зменш.-пестл. до кіска I. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кісонька — КІ́СОНЬКА, и, ж. Зменш.-пестл. до кі́ска¹. [Маруся:] Ой, глянь, матінко, на мене, Чи не болить серденько у тебе, Що розплели кісоньку у мене? (І. Нечуй-Левицький); А вона його вже ждала У долині, у гаю, Ніжним гребенем чесала Чорну кісоньку свою (О. Словник української мови у 20 томах
- кісонька — КІ́СОНЬКА, и, ж. Зменш.-пестл. до кі́ска¹. [Маруся:] Ой, глянь, матінко, на мене. Чи не болить серденько у тебе, Що розплели кісоньку у мене? (Н.-Лев., II, 1956, 432); А вона його вже ждала У долині, у гаю, Ніжним гребенем чесала Чорну кісоньку свою (Олесь, Вибр., 1958, 381). Словник української мови в 11 томах
- кісонька — Кісонька и кісочка, -ки ж. ум. отъ коса. Словник української мови Грінченка