1. Словник української мови в 11 томах

кісонька

КІ́СОНЬКА, и, ж. Зменш.-пестл. до кі́ска¹.

[Маруся:] Ой, глянь, матінко, на мене. Чи не болить серденько у тебе, Що розплели кісоньку у мене? (Н.-Лев., II, 1956, 432);

А вона його вже ждала У долині, у гаю, Ніжним гребенем чесала Чорну кісоньку свою (Олесь, Вибр., 1958, 381).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кісонька — кі́сонька іменник жіночого роду від: коса́ Орфографічний словник української мови
  2. кісонька — -и, ж. Зменш.-пестл. до кіска I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кісонька — КІ́СОНЬКА, и, ж. Зменш.-пестл. до кі́ска¹. [Маруся:] Ой, глянь, матінко, на мене, Чи не болить серденько у тебе, Що розплели кісоньку у мене? (І. Нечуй-Левицький); А вона його вже ждала У долині, у гаю, Ніжним гребенем чесала Чорну кісоньку свою (О. Словник української мови у 20 томах
  4. кісонька — Кі́сонька, -ньки, -ньці; -ньки, -ньок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. кісонька — Кісонька и кісочка, -ки ж. ум. отъ коса. Словник української мови Грінченка