1. Словник української мови в 11 томах

кісочка

КІ́СОЧКА, и, жін. Зменш.-пестл. до кіска 1.

Коло баби на печі сиділа маленька Марійка з заплетеною кісочкою (Василь Стефаник, I, 1949, 96);

Завжди любила мати на собі чистесенький фартушок і гладенько причесані кісочки (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 507).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кісочка — кі́сочка іменник жіночого роду від: коса́ Орфографічний словник української мови
  2. кісочка — -и, ж. Зменш.-пестл. до коса. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кісочка — КІ́СОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до кі́ска¹. Коло баби на печі сиділа маленька Марійка з заплетеною кісочкою (В. Стефаник); Завжди любила [Катерина] мати на собі чистесенький фартушок і гладенько причесані кісочки (Ірина Вільде)... Словник української мови у 20 томах