1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

лексичний

Лекси́чний, -на, -не

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лексичний — лекси́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. лексичний — -а, -е. Прикм. до лексика. Лексична одиниця — те саме, що лексема. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лексичний — Словниковий Словник чужослів Павло Штепа
  4. лексичний — ЛЕКСИ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до ле́ксика. Він зібрав чимало етнографічного та лексичного матеріалу і тепер упорядковував його (Б. Грінченко); Словозміна іменників тісно пов'язується з їх лексичною структурою (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  5. лексичний — лекси́чний (грец. λεξικός) той, що стосується слів, словника. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. лексичний — ЛЕКСИ́ЧНИЙ (який стосується складу слів у мові або створення словників), СЛОВНИКО́ВИЙ. Українська літературна мова.. набагато поширила свій лексичний фонд (з журналу); Словникова справа має не тільки величезну практичну вагу, а й не менше теоретичне... Словник синонімів української мови
  7. лексичний — ЛЕКСИ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до ле́ксика. Він зібрав чимало етнографічного та лексичного матеріалу і тепер упорядковував його (Гр., II, 1963, 78); Словозміна іменників тісно пов’язується з їх лексичною структурою (Сучасна укр. літ. мова, II, 1969, 35). Словник української мови в 11 томах
  8. лексичний — рос. лексический той, що стосується слів, словника. Eкономічна енциклопедія