лексичний

ЛЕКСИ́ЧНИЙ, а, е.

Прикм. до ле́ксика.

Він зібрав чимало етнографічного та лексичного матеріалу і тепер упорядковував його (Б. Грінченко);

Словозміна іменників тісно пов'язується з їх лексичною структурою (з наук. літ.);

Тексти подаються за сучасними правописними нормами, з максимальним збереженням фонетичних, морфологічних та лексичних особливостей мови письменника (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лексичний — лекси́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. лексичний — -а, -е. Прикм. до лексика. Лексична одиниця — те саме, що лексема. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лексичний — Словниковий Словник чужослів Павло Штепа
  4. лексичний — лекси́чний (грец. λεξικός) той, що стосується слів, словника. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. лексичний — ЛЕКСИ́ЧНИЙ (який стосується складу слів у мові або створення словників), СЛОВНИКО́ВИЙ. Українська літературна мова.. набагато поширила свій лексичний фонд (з журналу); Словникова справа має не тільки величезну практичну вагу, а й не менше теоретичне... Словник синонімів української мови
  6. лексичний — Лекси́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. лексичний — ЛЕКСИ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до ле́ксика. Він зібрав чимало етнографічного та лексичного матеріалу і тепер упорядковував його (Гр., II, 1963, 78); Словозміна іменників тісно пов’язується з їх лексичною структурою (Сучасна укр. літ. мова, II, 1969, 35). Словник української мови в 11 томах
  8. лексичний — рос. лексический той, що стосується слів, словника. Eкономічна енциклопедія